Кадилак епохи «ревучих двадцятих»

Говорячи про флагманів та законодавців автомоди, ми вже згадували про розкішну лінійку «Eldorado» від Cadillac — "золоті" авто цілої епохи американського автомобілебудування, яка почалася ще в 50-х роках минулого століття. Сьогодні ми також поговоримо про легендарну продукцію Кадилака, але для цього перенесемося ще на 20 років назад і потрапимо в «ревучі двадцяті», коли автомобільний дизайнер Харлі Ерл заснував у 1927 році перше художнє відділення при автомобільній компанії, назване «General Motors Art and Colour Section» і створив решітку радіатора, яка і донині є візитною карткою автомобілів «Cadillac».

Отже, про автомобілі, що належали, мабуть, одному з найяскравіших представників американської організованої злочинності 1920-1930-х років — легендарному чиказькому гангстеру Аль Капоне. Схильність босів злочинного світу до розкішного життя виявлялася в усьому, і Капоне тут не був винятком — він просто зобов'язаний був одягатися у кращих кутюр'є країни, обідати в елітних ресторанах і роз'їжджати на авто VIP класу, але він також був тим, хто точно знав, що йому потрібно за свої ж гроші.

Cadillac V8 і V16 для чиказької легенди

З трійки флагманів автомобільного ринку 1920-х Аль Капоне вибрав «General Motors» і не помилився — у той час ця компанія була, мабуть, лідером технічного прогресу, з її передовими рішеннями (йдеться про революційні на той час двоплощинні колінчасті вали), власними розробками двигунів V8, V16 і V12, які дозволили зробити Кадиллак «Стандартом для всього світу». Капоне досить ретельно підходив до оцінки вимог для автомобілів свого бізнесу — найшвидшому двигуну V8 від Кадиллак, що дозволяв розвивати швидкість 65 миль на годину не було аналогів, тим більше, що стан доріг того часу не дозволяв пересуватися з такою швидкістю, а V16 зі своїми 165 конячками був найпотужнішим і тихим, що було потрібно для "нічних робіт". Але, що найбільше підкупляло Капоне і поставило остаточну крапку в питанні вибору автовиробника — можливість виготовлення авто за індивідуальним замовленням і неймовірна гнучкість у виборі опцій, і Кадилак у цьому плані був безсумнівним лідером, керуючись гаслом "будь-яка захцянка за ваші гроші".

Якщо більш детально зупинитися на характеристиках цих моделей, головне, що варто відзначити — їх абсолютна унікальність в плані "реалізації вимог клієнта". Обидва кадиллака виготовлялися індивідуально, враховуючи "особливості професії" замовника, і навіть за нинішніми мірками вважаються справжніми броньовиками. Модель Cadillac V8 Model 341 Town Sedan, оснащена броньованими панелями кузова і куленепробивним склом, була більш "легкою" і за рахунок чорно-зеленого забарвлення (як і всі машини поліції Чикаго тієї епохи) давала можливість швидко зникнути з місця події, через що часто виникала плутанина. Але якщо навіть виникала погоня, у цього VIP-броньовика заднє скло відкидалося вниз для зручності стрільби — така конструкція не давала шансу переслідувачам наблизитися до машини гангстерів ближче, ніж на відстань пострілу. Нагадаємо, що мова йде про 1928 рік, коли далеко не всі поліцейські ділянки мали автомобілі, не кажучи вже про броньовані кузови та скло.

Через півтора року "робочих поїздок" на 341 моделі, в 1930 році, Аль Капоне, помітно досягнувши успіху в "меблевому бізнесі" та враховуючи слабкі місця першого свого авто, робить замовлення на виготовлення більш досконалого авто — Cadillac V16 Model 452 Imperial Sedan. Якщо 341 модель проектувалася в основному під маневреність і швидкісний відхід від противника, то модель 452 виглядала як справжня неприступна фортеця, розрахована на силове вирішення ситуацій і здатна була витримувати тривалу облогу під шквальним вогнем. Всі частини кузова авто, які захищали салон та вузлові агрегати, були укріплені чвертьдюймовими (6,35 мм) пластинами — на той час це була передова технологія, що називалася "важким бронюванням".

На склі варто зупинитися докладніше: в авто було встановлено 5-шарове бронестекло, особливістю якого був ефект повного гасіння енергії кулі першими шарами, тобто перші два зовнішніх шари, по суті, брали на себе весь удар, а інші шари виступали в якості буфера, що гасить ударний ефект. Більш того, бічне скло в задніх дверях було обладнане маленькими бійницями з броньованими лючками, що закривалися зсередини та з яких можна було вести вогонь з пістолетів або автоматів. З інших технічних переваг V16 можна відзначити можливість скидання масла у вихлопну трубу, що дозволяло створювати щільну димову завісу за автомобілем і невеликий люк в підлозі, через який скидалися на дорогу спеціальні заточені шипи, що пробивали шини у переслідуючих авто.

Основною причиною можливості появи такої "фортеці на колесах" є відносна незалежність підрозділу «Cadillac» від Дженерал Моторс. Тут варто докладніше зупинитися на самій концепції розвитку Cadillac — після 1909 року, коли Дженерал Моторс викупила майже за 6 млн. доларів молоду компанію Генрі Ліланда, угода стала лише формальністю і тільки юридичної зміною власника. На ділі-ж — підрозділ «Кадилак» продовжував курс розвитку раніше незалежної компанії і керувався принципами, які іноді були далекі від рекомендованих Дженерал Моторс — правління компанії, маркетологи та відділ дизайну були повністю незалежними, а робота над індивідуальними замовленнями була переважніше серійних розробок. Саме це правило дозволило з'явитися на світ безлічі різновидів моделей, вироблених в одному екземплярі, які в даний час є гордістю приватних колекцій. І нікого не бентежило, що вулицями міста роз'їжджали приватні автомобілі, що перевершують за всіма параметрами техніку, що належить департаменту поліції — «якщо у клієнта є гроші і бажання, ніщо не завадить нам зробити для нього навіть танк, а якщо у поліції немає коштів для замовлення подібних авто — це проблема тільки поліції». До слова, повна незалежність «Кадилак» була доведена вже в 1942, коли з її конвеєрів стали сходити танки M5 «Стюарт», М24, авіаційні двигуни та інші комплектуючі для військової техніки, а VIP-клієнти завжди могли розраховувати на виготовлення престижних авто з урахуванням всіх своїх побажань, якими б фантастичними вони не здавалися. На ринку транспортних послуг компанія «А-Трансфер» також пропонує в оренду авто преміум класу у Львові за розумними цінами. Для узгодження дати замовлення авто, уточнення цін і побажань до замовлення, передзвоніть по одному з вказаних на сайті телефонів: