ЗІС-127 — перший радянський лайнер

Перший радянський міжміський лайнер ЗІС-127 довжиною більше 10 метрів, що серійно випускався на заводі імені Сталіна в 50-і роки минулого століття, в той час не даремно називали королем доріг: швидкохідна і висококомфортабельна машина з фантастичним дизайном їздила по дорогах СРСР, єднаючи найвіддаленіші населені пункти. Новий автобус одразу сподобався не тільки пасажирам і водіям, але й шофери інших транспортних засобів на трасі охоче надавали йому дорогу. Хоча це дітище вітчизняного автопрому і стало окрасою доріг на кілька десятиліть вперед і цілком успішно справлялося із завданням по міжміському перевезенню пасажирів, з цілого ряду причин термін його серійного виробництва обмежився всього шістьма роками — з 1955 по 1961. За цей час було зібрано 851 екземпляр.

Перш ніж зануритися в історію створення цієї моделі, не зайвим буде згадати, що в ті роки країна ще тільки почала оговтуватися від руйнівних наслідків Другої Світової. Пріоритетом в СРСР завжди був розвиток з/д сполучення, що пояснюється величезною територією країни, і до середини 1950-х функціонувала вже досить добре розвинена залізнична мережа. Але вона не вирішувала в повному обсязі завдань з перевезення пасажирів: по-перше, залізні дороги і вузлові пасажирські станції пролягали далеко не скрізь, а по-друге, великі відстані між станціями змушували подорожніх добиратися від залізниці до місця призначення на попутному транспорті.

Для вирішення цієї проблеми необхідно було прокласти швидкісні автомобільні траси (на перших порах хоча б між великими населеними центрами) і створити міжміські автобуси. Нагадаємо, що транспортна компанія «А-Трансфер» сьогодні здійснює автобусні пасажирські перевезення по Україні та Європі, маючи в арсеналі свого автопарку транспорт всіх видів і будь-якої місткості — від VIP мінівенів Мерседес V-класу в оренду для невеликої групи людей, до комфортабельних сучасних моделей лайнерів, місткістю до 80 осіб.

Роботи над проектуванням великого вітчизняного міжміського автобуса ЗІС-127 почалися ще 1953 року за підтримки колишнього директора автозаводу Івана Олексійовича Лихачова, який 26 серпня 1953 був призначений на пост міністра автомобільного транспорту і шосейних доріг СРСР (Мінавтошосдор СРСР).

У січні 1956 почалася експлуатація перших лайнерів ЗІС-127, що зійшли з конвеєра за маршрутом Москва — Вязьма, а потім на лініях Москва — Сімферополь, Москва — Ленінград, Москва — Рига, Москва — Мінськ і Ленінград — Таллінн. В основному машини працювали на дальніх рейсах, але зустрічалися і деякі винятки. Так, більше 70 років тому на ЗІС-127 доставляли туристів від столичного готелю «Москва» в аеропорт Внуково, а сьогодні такі трансфери по Львову здійснює компанія «А-Трансфер», пропонуючи послуги з перевезення пасажирів з готелів в аеропорт і з/д вокзал.

Салон ЗІС-127 був радіофікований, у вікна були вставлене безпечне скло, що не б'ється, а від яскравого сонячного світла рятували шторки. В автобусі були встановлені 32 пасажирських крісла полуспального типу з відкидними спинками. Крісла були заповнені губчастою гумою, оббиті вовняною тканиною в комбінації зі штучною шкірою. Спинки і подушки крісел пасажири могли регулювати за своїм бажанням. На кожному пасажирському місці встановили індивідуальне джерело світла і вентилятор. Над кріслами закріпили сітки для ручної поклажі, а під підлогою по обидва боки машини зробили два просторих багажних відсіки, добре ізольовані від пилу, між якими помістили паливний бак.

Місце водія відділялося металевою перегородкою. Вона мала два вікна: заднє і бічне. Вікна перегородки закривалися шторками, які після відчипляння автоматично намотувалися вгору. До перегородки кабіни водія кріпився маленький турнікет-шлагбаум, який закривався за допомогою підпружиненої зсувної муфти, перекриваючи вхід у салон і вихід з нього. Зазвичай водії їм не користувалися. Сидіння водія оснащене механізмом регулювання нахилу спинки і поздовжнього положення подушки. Спідометр і тахометр, встановлені на щитку приладів, мали електричний дистанційний привід.

В кабіні водія є індивідуальний вентилятор і відповідні контрольні прилади: термометр води, амперметр, покажчик тиску масла і два манометра — один показував тиск в гальмівній системі передніх коліс, інший — задніх. Вперше у вітчизняній практиці в рульовій привід був включений гідропідсилювач. Він сильно полегшував поворот коліс і в значній мірі пом'якшував удари, що передаються на рульове колесо від нерівностей дороги. Підсилювач також підвищував безпеку руху, усуваючи різкий поворот коліс в разі проколу шини переднього колеса.

В якості силового агрегату ЗІЛ-127 використовував двотактний шестициліндровий дизель ЯМЗ-206Д. Двигун знаходився позаду і мав поперечне розташування. Агрегат при 2000 об/хв розвивав 180-сильну потужність. Вага автобуса в спорядженому стані досягав 10 тонн. Найбільша дозволена швидкість становила 95 км/год, але розігнатися автобус міг і до 111 км/год. Тут варто зазначити, що потужності двигуна для повністю спорядженого і завантаженого автобуса не завжди вистачало. Так, рушав з місця і розганявся ЗІЛ-127 з труднощами, що при їзді по місту викликало деякі проблеми, але при виході на трасу машина показувала прекрасну динаміку і керованість.

Довжина автобуса при 5600-мм колісній базі становила 10 220 мм. Ширина дорівнювала 2680 мм, а висота при 270-міліметровому дорожньому просвіті досягала 3060 мм. І тут ми впритул підходимо до причини зняття даної моделі з виробництва. СРСР приєднався до міжнародної конвенції про дорожній рух, що обмежувала ширину автобусів двома з половиною метрами. Всього якихось 18 сантиметрів зайвої ширини автобуса надовго залишили автопромисловість без вітчизняних лайнерів міжміського класу. В цей же період Держплан прийняв рішення про припинення розвитку в СРСР власних міжміських автобусів, виробництво яких покладалося в рамках внутрішньої кооперації в рамках РЕВ, і в Союз хлинули потоки Ікарусів.

На сьогоднішній день в світі залишилося не більше чотирьох екземплярів ЗІС-127, один з яких належить Голові транспортного холдингу Mootor Group Хуго Осуле і бере активну участь у різноманітних виставках ретротранспорту.

Для узгодження дати замовлення автобуса, уточнення конкретної моделі і її місткості, цін, а також можливості трансферу в будь-яку точку країни або за кордон, передзвоніть по одному з вказаних на сайті телефонів: