Talbot-Lago T150

Talbot-Lago T150 — лінійка авто від франко-британської компанії Talbot-Lago, що випускалися протягом 1937-1939 років. Такий сухий, академічний та нудний опис? Але тільки не цього разу. Сьогодні ми поговоримо про одну з найбільш елегантних машин люкс класу в історії автомобілебудування, яка породила новий стиль в автодизайні — "Goutte d'Eau". Такі машини можна порівняти з сучасними авто VIP класу, які компанія «А-Трансфер» пропонує в оренду у Львові.

Історія створення моделей серії T150 настільки ж заплутана, скільки компаній і різних людей при цьому було задіяно. Почати можна з того, що ще в 1897 році в Сюрен (передмісті Парижа) бізнесмен, дизайнер та інженер Олександр Деррак (Alexandre Darracq) засновує компанію «Darracq et Cie», що спочатку спеціалізувалася на виробництві велосипедних деталей, триколісних велосипедів, квадроциклів і мотоцикла Millet, оснащенного пятицилиндровым роторным двигателем.

Пізніше було здійснено перепрофілювання виробництва в автомобільне, розроблялися власні моделі двигунів, в тому числі для авіатехніки і навіть модель парового автобуса. У 1902 році управління компанією було передано під англійську юрисдикцію, разом з цим змінилася і її наза — «Darracq and Company Limited», при цьому Олександр продовжував керувати компанією, але вже з Парижа.

У 1911 році компанія почала серійний випуск нової моделі двигуна, який згодом, за результатами експлуатації став провальним, серйозно похитнувши фінансове становище фірми. До того ж, Франція вступила в Першу світову, що різко скоротило цивільні замовлення, а оплата за військові була занадто мізерною. До 1916 року всі промислові об'єкти в Сюрен, що використовувалися для потреб французької армії були передані у власність нової компанії «Darracq SA» (Societe Anonyme Darracq).

Через деякий час «Darracq SA» вливається в британську групу промисловців Сюрена під загальною назвою «STD Motors Suresnes» (Sunbeam — Talbot — Darracq). З самого початку існування цієї групи на клеймах багатьох виробів все ще фігурувало ім'я Darracq, але вже в зв'язці з партнером — «Darracq-Talbot». При цьому Олександр повністю продав свою частку бізнесу ще в 1912. Але тільки з 1922 року вже британський бізнес остаточно перейменовується в «Talbot SA» і ім'я Деррака більше не фігурує в назві продукції.

А далі прийшли сірі роки Великої депресії. Це саме ті роки, які багато хто з невеликих європейських автопромисловців не змогли пережити. Лондонська материнська компанія «Talbot SA» також зазнала фінансовий крах. У 1935 році група інвесторів набуває всі майнові права на «Talbot SA». На чолі компанії стає італійсько-британський бізнесмен Антоніо Лаго (Antonio Lago) в надії на те, що він зможе оживити бізнес автомобілів Talbot. Справа в тому, що Тоні як ніхто краще знав про тонкощі роботи цієї компанії, оскільки деякий час до цього був директором всього виробництва.

Лаго, як талановитий конструктор і стиліст, почав цей процес з масштабної реорганізації всього виробництва. Перш за все, основним напрямком компанії тепер було автомобілебудування. Вірніше, виготовлення шасі для найрізноманітніших потреб — від автомобілів віп-класу до гоночних болідів. Одночасно при цьому існував і інший підрозділ компанії, що спеціалізувався на випуску потужних двигунів. Велосипеди, мотоколяски, запчастини до них і т.п. — все це залишилося в минулому. Настав час вишуканих і шалено дорогих Talbot-Lago.

Формально модельний ряд Talbot-Lago обмежується тільки 1935-1940 роками, але найбільш яскраві представники цього сімейства були випущені у зовсім короткий проміжок часу 1937-1939. Для всієї лінійки були задіяні чотири типи шасі власного виробництва. У той час Лаго поставив завдання головному інженеру Вальтеру Беккі (Walter Becchia) модернізувати застарілий двигун. В результаті побачив світ 4-літровий мотор, який відрізнявся хорошими характеристиками потужності показниками. Він дав життя відомим спортивним серіям Т-150С і T-150SS Lago Speciale Sport. Всі моделі, розроблені Лаго, отримали нову марку — Talbot-Lago.

Версія Super Sports (SS) моделі Talbot-Lago T150 була вершиною модельного ряду компанії, випускалася штучно, оснащувалася 4-літровим рядним 6-циліндровим двигуном з напівсферичними камерами згоряння і коштувала нечувано дорого. Великий 6-циліндровий двигун моделі T150-SS був не просто вдосконаленою версією вже існуючого мотора компанії. Колінчастий вал отримав сім корінних підшипників (замість колишніх чотирьох), циліндри чавунного блоку були розточені з 79 до 91 мм, хоча хід поршня залишився колишнім. Конструкція головки блоку була передовою для свого часу: два клапани на циліндр приводилися в дію через штовхачі і коромисла одним змонтованим високо в блоці розподільним валом. Впускні і випускні клапани розташовувалися навпроти один одного, подача палива забезпечувалася трьома карбюраторами.

У 1937 році французький кузовне ательє «Figoni & Falaschi» одягає Talbot-Lago спеціально для американського бобслеїста Максвея. Аеродинамічна форма автомобіля настільки досконала, що 965 км від Парижа до Канн по звичайних дорогах він проходить з середньою швидкістю майже 113 км/год. Незабаром було побудовано ще вісім таких машин, які отримали назву «Goutte d'Eau» (крапля).

Справжній шедевр автомобільного мистецтва модель Т-150 з'явилася в 1938 році. Силует її кузова будувався на основі двох "крапель", як би розпластаних поривом зустрічного вітру. Хромована решітка радіатора, розділене навпіл вітрове скло гармонійно поєднувалися з третьою "краплею", в якій власне і був розташований салон автомобіля. Фари були вписані в обриси передньої частини машини і становили єдине ціле з кузовом. При цьому вони "ховалися" під легкими гратами, які захищали їх від ударів каменів. У даху салону був передбачений люк що відкривався, а для автомобіля 1938 року це було якщо не революційним рішенням, то надпередовим. Салон був оброблений червоною шкірою, а панель приладів відрізнялася великими циферблатами. Незважаючи на все, цей красивий автомобіль був не просто прикрасою в гаражах багатих власників. В автопарку компанії «А-Трансфер», яка здійснює трансфери по Львову, Україні та Європі також є моделі, які можна порівняти за класом з Т-150.

У 1938 році французькі гонщики Морель і Пренаї займають третє місце в Ле-Мане саме на цьому автомобілі, а в 12-годинному марафоні, що проходив в Парижі, ця машина стає переможцем. Через рік П'єр-Луї Дрейфус стає лідером 24-годинних змагань Ле-Мана, також виступаючи на Т-150SS.

Однак, як і раніше, Лаго хотів, щоб його машини були не тільки найшвидшими, але і найкрасивішими, тому шедеври на колесах виходили регулярно. Масовою модель Talbot-Lago Т-150 не стала, всього було випущено близько 40 екземплярів. Безумовно, модель SS з кузовом від «Figoni & Falaschi» є однією з найбільш елегантних машин в історії автомобілебудування — символом розкоші і нестримного марнотратства, яку можуть дозволити собі тільки дуже багаті. З моменту появи машина сприймалася як така, що має непересічну цінність предмета мистецтва.

Компанія «А-Трансфер», в числі інших послуг, пропонує і оренду авто на весілля у Львові на будь-який смак і бюджет. Для узгодження дати замовлення авто, уточнення цін і вибору типу прикрас для проведення весіль, передзвоніть по одному з вказаних на сайті телефонів: